Хто у Косові та районі не знає художника-живописця, скульптора Василя Яковича Дутки: одні шанують і цінують його як унікального митця — члена Національної спілки художників України, члена Національної спілки дизайнерів. Інші шанобливо звертаються до нього як до в.о. директора Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва ЛНАМ.
Родом з Тернопільщини. Навчався у нашому технікумі народних художніх промислів (закінчив цей заклад у 1985 році). У 1993 році закінчив Львівський держінститут декоративно-прикладного мистецтва. Зріднився з нашим мистецьким краєм, так би мовити, «огуцулився». Усі ці роки він радує, дивує, зігріває нас своїм багатогранним, неординарним талантом.
Нещодавно в життєву долю Василя Яковича Дутки завітала радісна новина — 14 листопада цього року у Львівському Національному театрі опери та балету Міністр культури і національної спадщини Польщі Малґожата Омеляновська вручила йому почесну відзнаку — орден «Заслужений для Польської культури».
На сцені величного храму культури наш краянин стояв схвильований, одухотворений поруч з такими велетнями на царині мистецтва і культури, визнаними, титулованими творцями краси, що теж удостоєні такої ж нагороди, як відомий польський скульптор Анжей Ренес, ректор Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка, член-кореспондент Академії мистецтв України Ігор Пілатюк, відомий американський композитор Ріхард Варґо, заступник директора Львівської національної опери Юрій Грек та інші.
Цій події передувало ще одне величне свято — спортивне. У 2015 році у Польщі проводили XVII Міжнародні олімпійські ігри. З нагоди урочистого відкриття цієї солідної престижної олімпіади координатори запропонували Василеві Дутці влаштувати персональну виставку творчих робіт. На суд глядачів із 29-х країн світу наш краянин представив 16 великих творів живопису. Серед них — картини «Гуцульське весілля», яке символізувало Гуцульщину і Україну, «Водохрестя у Криворівні», привабливі пейзажі «Посріблені гори», «Позолочений хребет» (Буковель), картини «Греко-католицький собор Святого Юра у м. Львові», «Королівський парк у Варшаві» та ін. Ця виставка була настільки вражаючою, що поляки вирішили олімпіаду приурочити мистецтву і культурі України.
Василь Дутка свого часу став переможцем Міжнародного конкурсу зі створення і встановлення пам’ятника видатному польському композитору Яну Іґнацію Падаревському.
За свою багаторічну педагогічну і творчу працю і щедрий доробок Василь Якович удостоєний нагрудного знака «Відмінник народної освіти України», отримав чимало грамот-подяк, дипломів. Про малярство і графіку Василя Дутки, про його живописний світ змістовно описала в окремій книжці кандидат мистецтвознавства Богдана Чіх-Книш (2010 р.). Тепло, захоплююче сказано про В.Я.Дутку як митця, художника, науковця і дослідника у книжці «Регіональне мистецтво та архітектура Прикарпаття» під рубрикою «Митці і педагоги Гуцульщини» (теж 2010 р.).
На Косівщині та Прикарпатті Василь Якович має багато прихильників, друзів, шанувальників. Вони надихають і окрилюють його на творчий неспокій, на пошук нового, оригінального.
Василь Якович переживає свій зоряний час творчих успіхів, звершень, визнання. Його можна порівняти із світлим променем. Бажаю митцеві, щоб цей промінь довго-довго світив для людей і родини на нашій благодатній, подарованій Богом землі. Хай на невтомних плечах нашого непересічного краянина, художника з великої літери, невтомного працелюба, оптиміста і надалі тримається небо духовності, відроджуваної культури і процвітаючого мистецтва на многії і благії літа!
З роси і води, друже-побратиме. Господнього благословення!
Іван Мисюк,
заслужений працівник культури України, член НСМНМУта член НСЖУ.
«Гуцульський край», №48, 27.11.2015 року
