Мистецький поступ молодого скульптора

19 серпня, 2018 | Розміщено в розділі Студенти | Прокоментуй!

Василь Яковенчук народився 25 лютого 1985 року у селі Уторопах. Батько був електриком, мати — килимарниця. Тата пам’ятає мало — загинув від нещасного випадку в 1994 році. Виростав з двома молодшими сестрами під опікою матері.

Навчався в Уторопській ЗОШ І—НІ ст. Захоплювався малюванням. Дуже любив робити ілюстрації до творів Т.Шевченка, Т.Мельничука, за які отримував призові місця на виставках. Перші успіхи окрилювали, ще більше заохочували до навчання.

Мріяв про здобуття художньої освіти і піспя закінчення 9-го класу вступив до Косівського коледжу прикладного та декоративного мистецтва на відділ художнього дерева. Двічі робив спроби вступити в інститут, але мрія не збулася. Півроку працював на пилорамі, а потім почав виконувати художньо-інтер’єрні роботи. Виготовляв дерев’яні сходи, брами, гойдалки для дитячих майданчиків, пісочниці, декоративні пласти та інше, у які вкладав свою душу, бажання подарувати радість людям. Дуже вдалими виходили в нього скульптурні твори, що гармонійно компонувалися в інтер’єр та екстер’єр, альпійські гірки чи дендрологічні насадження. Знаючи це, однокурсник Володимир Думенко із села Солотвина Богородчанського району в 2010 році запросив Василя працювати у творчу майстерню О.Сидорука та Б.Крилова в Києві.

Так хлопець влився у творчий колектив майстерні, створеної 1999 року. Василя вразив широкий діапазон робіт — пам’ятники, символи міст і селищ, пам’ятні знаки та паркова скульптура, роботи з оздоблення храмів (від розпису стін, іконостасів — до мозаїчних кам’яних підлог і стінних панелей); ексклюзивні вироби для оздоблення інтер’єру та екстер’єру будинків, квартир, офісів, фасадне оздоблення. Відтоді у житті молодого художника з Косівщини розпочався новий етап.

Засновники майстерні — Олесь Юрійович Сидорук і Борис Юрійович Крилов — українські скульптори, члени Національної спілки художників України і Британської королівської спілки скульпторів.

Талант, освіта і творчий досвід породжують майстерність. Майстерність в поєднанні з сучасними технологіями створює умови для творчої діяльності колективу, результатом якої є високохудожні твори, що несуть в собі символи України, відображають зміст подій, естетично привабливі, доступні і технологічні у виготовленні.

Творча майстерня О.Сидорука та Б.Крилова має добрий досвід праці з відродження і популяризації українських культурних цінностей.

Завзято працюючи у згуртованому колективі вже багато років, досвідчені та молоді українські скульптори постійно поповнюють свій творчий доробок новими творами. Серед монументальних образів — видатні особистості: князь Святослав, гетьман Сагайдачний, апостол Андрій, Ярослав Мудрий, Леся Українка.

Творча удача колективу — бронзовий пам’ятник Т.Г.Шевченку, що був урочисто відкритий 24 серпня 2017 року, в День Незалежності, в м. Ірпені. Шестиметрова бронзова композиція підкорює своєю поетичною інтонацією і внутрішньою гармонією образу. На тлі символічної палітри; на якій проступають, мов плин думок поета, герої Шевченкових творів, — постать одухотвореного Кобзаря із пензлем в руках, а навколо нього — створені ним різні літературні образи. Це не просто чоловік на постаменті, а складна скульптурна композиція з глибоким змістом.

Зазвичай, Тараса Григоровича зображують у більш поважному віці, тому не часто можна побачити молодий образ видатного поета. Тут Шевченко — молодий, сповнений мрій і надій та перебуває приблизно в тому віці, коли створив «Кобзар».

У майстерні О. Сидорука та Б. Крилова створюють патріотичні пам’ятники і для інших країн, зокрема Литви. Заслуговує на увагу монумент символу Литви — воїнові Вітісу, проект якого українські скульптури реалізували за 6 місяців. Йому передував конкурс, у якому взяли участь 13 скульпторів. Саме українські скульптори Олесь Сидорук, Борис Крилов та литовський скульптор, лауреат Національної премії Литви Арунас Сакалаускас виграли його. Раніше вони брали участь ще в одному литовсько-українському проекті — відновленні надгробного пам’ятника Костянтинові Острозькому для Успенського собору Києво-Печерської лаври (2017). У вересні 2014р. на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» було відкрито виконаний ними пам’ятний знак Тарасові Шевченку — на місці, де поет у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх святих.

Кінний монумент «Витязь свободи» висотою 6 метрів і вагою 3 тонни відлитий у бронзі на території бронзоливарного виробництва «Саямат» у містечку Вишневому Київської області. До речі, це єдина у Східній Європі ливарна майстерня точного художнього лиття.

Встановили «Витязя свободи» в живописному місці — навпроти Каунаського замку. Композиція розташована на невисокому гранітному постаменті. її «родзинка» — кінь з вершником підноситься на двох ногах — рідкісне вирішення, бо таких пам’ятників у світі небагато. В основі композиції — литовська геральдична фігура Вітіса (озброєного вершника), що символізує боротьбу литовців за незалежність своєї Вітчизни та єдність литовської нації.

Урочиста церемонія відкриття, на яку зібралося більше 100 тисяч людей, пройшла 5 липня 2018 року в Каунасі, на площі перед Замком — улюбленому місці для містян і туристів. Василь зі своїми друзями-художниками пережили неповторні миті високого піднесення, коли з монумента поволі спадало покривало, і легендарний Вітіс мовби вітав свій волелюбний і гордий народ.

Перед присутніми виступили екс-президент Литви Валдас Адамкус, спікер литовського Сейму Вікторас Пранцкетіс та мер Каунаса Вісвальдас.

«Основні роботи з виготовлення пам’ятника відбувалися в Україні, де йде боротьба за свободу і цілісність країни. А литовський воїн свободи повернувся з України в Литву і став непереможним символом. Він надихав нас у творчості, а тепер ще більше об’єднає наші народи», — сказав скульптор Олесь Сидорук.

Найскладніше для людини — визначити своє місце в житті. Праця в творчій майстерні О.Сидорука та Б.Крилова допомогли Василеві реалізувати себе, здійснити свою заповітну мрію.

Василь Яковенчук та Володимир Думенко працюють у творчому тандемі, — вони упорядкували альбом виконаних удвох скульптурних творів, у передмові до якого зазначили: «У цьому портфоліо представлені роботи, які мають суттєве значення для нас, тому що в них вкладено великий обсяг спільної праці зі скульпторами Олесем Сидоруком та Борисом Криловим. Нам важливо знати, що те, що ми робимо, — правильно, що ми робимо свій невеликий внесок для того, щоб світ став кращим».

Талановитий митець Василь Яковенчук — щирий і відданий своєму покликанню і щоразу підтверджує це невтомною працею.

Тож побажаймо йому та його однодумцям міцного здоров’я, наснаги, щоб кожна мить життя надихала на підкорення нових життєвих і художніх вершин, приносила здобутки і перемоги, рясно заквітчані відзнаками, дипломами, медалями.

Марія Порох,
м. Косів.

«Гуцульський край», №33, 17.08.2018 року

Share

Написати коментар