Щедрий талант душі

12 січня, 2020 | Розміщено в розділі Викладацький склад | Прокоментуй!

Марія Іванчук прийшла в цей світ 15 січня 1960 року у с.Троїці Снятинського району, в родині Миколи й Василини Вінтоняків. Дівчинка була першою, очікуваною дитиною, її дошкільним вихованням займалася бабуня — Софія Олексіївна Вінтоняк, яка була уродженкою с.Космача. Вона прищепила внучці любов і повагу до праці, наполегливість у навчанні, скріпила сильний дух і волю до життя.

У 1975 році Марія закінчила Троїцьку восьмирічну школу з відзнакою. Пізніше було навчання на відділі художньої кераміки у КТНХП імені В.І.Касіяна, яке вона з успіхом завершила у 1980 році. Скерування на роботу в керамічний цех ВХО «Гуцульщина» дало можливість використовувати здобуті знання із технології художньої кераміки та вогнетривів. До 1993 року працювала інженером-технологом виробництва, удосконалювала технологічні, виробничі та художньо-якісні процеси косівської мальованої кераміки.

Від 1993 року працює викладачем історії і теорії образотворчого мистецтва у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ.

1995 року закінчила НАОМ (Київ), факультет історії і теорії образотворчого мистецтва за спеціальністю «мистецтвознавець». Є членом Національної спілки художників України з 2006 року та членом Наукового товариства ім. Шевченка — з 2004 року. Досліджує творчість народних і професійних майстрів Гуцульщини та Покуття.

Написала й опублікувала понад 200 науково-пізнавальних статей у часописах і наукових виданнях України та зарубіжжя. Першою ластівкою стала стаття про відому художницю із Коломиї — Марію Созанську-Лобурак, опублікована у 1990-му році.

Цікавими є її статті про творчість і життя таких постатей, як: Я.Пстрак, В.Касіян, Є.Сагайдачний, Ю.Касіяненко, П.Цвілик, М.Кікоть, Г.Колос, А.Коб’юк, В.Бойчук, І.Пелипейко, М.Радиш, І.Андрійканич, І.Білик, І.Добринов, М.Добринов та інші.

Уклала каталоги виставок Зоряни Соляра (Косів, 1998), Михайла Барабаша (Косів, 1998), Наталії Гайдаш (Косів, 1999), Ігоря Зварича (Косів, 1999), до 40-річчя відділу художньої кераміки ККПДМ (Косів, 1999, співавтор — А. Коб’юк). Написала ряд рецензій на виставки молодих митців. Учасниця науко-практичних конференцій «Мистецька і дизайнерська освіта в Україні та шляхи її інтерпретації у європейський простір: досвід, проблеми, перспективи» (Івано-Франківськ, 1999), «Гуцульські ремесла в контексті професійної освіти» (Косів, 1999), «Етнокультурний потенціал у розвитку рекреаційної індустрії Гуцульщини»/Матеріали міжнародної конференції» (Хуст, 2004), «Образ І.Франка у декоративно-ужитковому мистецтві».

Праці Наукового товариства ім.Шевченка (Косів, 2006, т-2), «Мистецько-етнографічна діяльність Сагайдачних у контексті мистецької школи в Косові», «Матеріали Всеукраїнської наукової конференції» (Івано-Франківськ, 2009), «Традиції косівської кераміки в навчальному процесі КІПДМ ЛНАМ» // Матеріали міжнародного наукового керамологічного симпозіуму (Опішне, 2010), «Віхи життя та творчості Євгена Сагайдачного» // Матеріали мистецтвознавчих читань в рамках виставки «Зустріч з особистістю: Євген Сагайдачний (1886 — 1961)» (Київ, НХМУ, 2011), «Шана знаменитій династії» //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Феномен українського художнього дерево-обробництва» (Яворів — Івано-Франківськ, 2013).

Автор ідей та співавтор матеріально-біографічної книги «Духовні скарби Ігоря Пелипейка» (Косів, 2010), укладач книги «Соломченко: художник — педагог» (Івано-Франківськ, 2011).

Власні дослідження та архівні матеріали вмістила у книзі-альбомі «Євген Сагайдачний» (Львів, 2011). Наповнення думками, якоюсь особливою пристрасною і піднесеною красою робить твори Марії Іванчук незабутніми. Велика душа і колосальний заряд емоційної енергії є для автора визначальними, знаковими. У Марії Вінтоняк-Іванчук цікаве, наповнене життя, з радощами творчих перемог і прикрощами поразок. Вона — постійно в пошуку, у стані горіння свідомості того, що зроблено ще не все, що найголовніше і найважливіше — у майбутньому.

Іван Мисюк.
«Гуцульський край», №2, 10.01.2020 року

Share

Написати коментар