У бібліотеці Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв відбулася конференція, присвячена 95-річчю від дня народження відомого мистецтвознавця і педагога Олексія Григоровича Соломченка (1920–2002 рр).
Ім’я косівського мистецтвознавця, заслуженого працівника культури України, члена Національної спілки художників України, лауреата премії імені Юрія Шкрібляка нині добре відоме не тільки когорті дослідників мистецьких скарбів Гуцульщини. Понад п’ять з половиною десятків років життя Олексія Григоровича пов’язані з нашим навчальним закладом.
1945 року, будучи директором тоді ще Косівського художньо-промислового училища, О.Соломченко заснував у ньому музей народного мистецтва, де прагнув зібрати оригінальні твори найвидатніших майстрів Гуцульщини — різьбярів, керамістів, ткачів, майстрів художньої обробки шкіри й металу.
За роки функціонування музей перетворився на потужний осередок навчальної і науково-дослідної діяльності навчального закладу, став справжнім науково-методичним центром. Історія музею нерозривно пов’язана з його засновником, а пізніше — багатолітнім завідувачем і науковим консультантом Олексієм Григоровичем Соломченком.
Методист музею Косівського інституту Юлія Козлан підготувала доповідь «Колекція музейної спадщини: всупереч часу й завдяки йому — фундатору й засновнику» та ознайомила присутніх із біографічними відомостями і розповіла про важливі віхи життєвого та творчого шляху О.Соломченка.
«Спогади про вчителя і наставника» — такою була тема доповіді Олега Слободяна, доцента, кандидата мистецтвознавства, завідувача кафедри історії мистецтва та гуманітарних наук КІПДМ, який багато чим завдячує своєму вчителеві. Він представив підготовлений ним та упорядкований збірник статей О.Соломченка, що вийшов друком з нагоди його 90-літнього ювілею у видавництві «Писаний Камінь». У збірнику вміщено більше сорока статей мистецтвознавця про творчість гуцульських різьбярів: Василя Девдюка, Марка Мегединюка, Юрія і Семена Корпанюків, Дмитра Шкрібляка, Володимира Гуза, Івана Балагурака, керамістів Олексу Бахматюка, Павлину Цвілик, ткача Романа Горбового, художника Євгена Сагайдачного, графіка Василя Касіяна, скульптора Івана Андрейканіча, а також про майстринь-писанкарок і вишивальниць.
Доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва, викладач з багатолітнім досвідом Йосип Приймак з теплотою згадував вирішальні моменти знайомства з колишнім директором училища.
З темою «Наукова спадщина. До історії мистецької Гуцульщини у працях О.Соломченка» виступила доцент, кандидат мистецтвознавства, заступник директора з наукової роботи Марія Гринюк. Вона ознайомила присутніх з укладеним нею і виданим бібліографічним покажчиком праць Олексія Соломченка (2010 р.).
Автор цих рядків закцентувала увагу на співпраці з Олексієм Григоровичем упродовж п’яти років (1997–2002 рр.), організації музейної роботи та цікавих періодичних виставок. Кандидат мистецтвознавства, доцент Валентина Молинь представила власні публікації про музей та його засновника у фахових мистецьких виданнях України. Завідувач бібліотекою КІПДМ Олена Радиш розповіла про ґрунтовне дослідження О.Соломченка «Писанки українських Карпат». Ця довгоочікувана книга вийшла друком 2002 року, на жаль, уже після смерті Олексія Григоровича.
Візуальний ряд складали представлені в експозиції опубліковані праці О.Соломченка та книги відгуків і вражень відвідувачів музею. Особливо зацікавила всіх присутніх рукописна книга історії навчального закладу, починаючи з 1939 року, коли було відкрито школу гуцульського мистецтва.
Завдяки старанням мистецтвознавця О.Г.Соломченка, який все життя присвятив збиранню, дослідженню і популяризації народного мистецтва нашого регіону, впродовж багатьох років музейна збірка поповнювалася творами відомих майстрів і стала справжньою скарбницею гуцульського мистецтва.
Музейна практична робота Олексія Григоровича стала підґрунтям для його творчої праці у сфері дослідження гуцульського мистецтва, що знайшло свій вияв у численних наукових статтях і книгах. Назвімо хоча б видання «Гуцульське народне мистецтво і його майстри» (1959р.), «Народні таланти Прикарпаття» (1969р.), дослідження «Писанки українських Карпат» (2002 р). Вони стали вагомим внеском в розвиток українського мистецтвознавства. Сьогодні колекція музею інституту нараховує понад дві тисячі експонатів. Три зали і фойє відведені для постійно діючих експозицій — творів найвидатніших митців Гуцульщини II половини XIX — початку XX століття, яких науковці справедливо називають класиками; творів сучасних майстрів Косівщини — керамістів, різьбярів, писанкарок, майстрів ткацтва і вишивки; дипломні роботи випускників навчального закладу різних років.
Володіючи багатою збіркою творів визначних майстрів Гуцульщини ХІХ–ХХI століть і дипломних робіт, музей КІПДМ ЛНАМ взяв на себе функцію оберегу мистецьких надбань і став широковідомим центром їх популяризації.
Впродовж семи десятиліть музей відвідали понад 500 іноземних делегацій з Болгарії, Чехії, Румунії, Польщі, Німеччини, Франції, Англії, Китаю, Японії, США і Канади. Сьогодні матеріалами музею послуговуються краєзнавці, дослідники і мистецтвознавці. Тому можемо стверджувати про значний внесок Олексія Григоровича Соломченка, який, безперечно, заслуговує пошанування у колах сучасників, мистецької громадськості, викладачів і студентської молоді.
Валентина Молинь,
кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри образотворчого мистецтва Косівського інституту ПДМЛНАМ
«Гуцульський край», №50, 11.12.2015 року
