З нагоди ювілею Катерини Романівни Сусак.
Катерина Романівна Сусак — заслужений працівник освіти України, ініціатор створення і перший ректор Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв). За 36-літній період педагогічної діяльності в навчальному закладі Катерина Романівна послідовно й упевнено пройшла етапи професійного зростання, працюючи на посадах викладача, заступника директора, директора, ректора. Понад 18 років очолювала роботу навчального закладу, який входив у десятку мистецьких закладів Союзу, був четвертим за рейтингом в Україні (після вищих мистецьких), змінював статус (училище, технікум, коледж, інститут).
Сьогодні, з відстані прожитих літ, збагачена життєвою мудрістю і досвідом, К.Р.Сусак згадує важливу подію, що стала початком відліку нового й визначального періоду трудової біографії. У серпні 1969 року, за п’ять днів до початку навчального року, її призначили заступником директора з питань навчальної та виховної роботи в Косівському художньо-промисловому училищі.
Змушена була погодитись. З усмішкою додає, що дала згоду на рік, а пропрацювала тридцять шість років.
До того часу вона закінчила Чернівецький державний університет (1959–1965), одержала кваліфікацію біохіміка, викладача хімії і біології. Педагогічну діяльність розпочала у загальноосвітніх школах Косівського району, працюючи вчителем хімії та біології (с. Великий Рожин), заступником директора з навчальної та виховної роботи (с. Старий Косів).
Спочатку нове призначення викликало певну тривогу — часу на роздуми було обмаль, починався. навчальний рік. Вона добре усвідомлювала, що в такому специфічному закладі навчальний процес повинен забезпечити розвиток здібностей студентів і бути спрямованим на підготовку фахівців. Найважливішим педагогічним досягненням К.Сусак на посаді заступника директора з навчальної роботи (1969–1981) є розробка навчально-методичної документації.
У квітні 1981 року Катерину Романівну призначають на посаду директора Косівського технікуму народних художніх промислів (таку назву тоді мав навчальний заклад). її творчий потенціал як педагога і керівника навчального закладу в Косові сприяє його успішному виходу в широкий соціокультурний простір України, сміливо заявляючи про вдосконалення та досягнення традиційної мистецької школи, що розвивається на основі потужних джерел народного мистецтва Гуцульщини.
Період 1980-х років позначений активізацією творчої діяльності викладачів і студентів, організацією експедиційно-пошукової роботи, презентацією навчального закладу на престижних виставках у Києві, Москві (1983), Івано-Франківську (1985).
У 1986 році директора Косівського технікуму народних художніх промислів Катерину Романівну Сусак нагородили орденом Дружби народів за створення навчально-матеріальної бази, підготовку художників-майстрів відповідно до вимог стандартів художньої освіти, збереження традиційної мистецької школи та підготовку спеціалістів для союзних республік (тоді в Косові навчалися студенти з різних областей України, а також Казахстану, Молдавії, Білорусії).
Важливими для Катерини Романівни як керівника мистецького навчального закладу були поїздки у складі делегації від «Українського товариства зв’язків з українцями за кордоном» в Аргентину (1988), а через рік — від Укрхудожпрому для налагодження співпраці з «Культурно-мистецьким центром» у Берліні (НДР, 1989).
1988 року під час проходження художніх навчальних закладів атестації при Міністерстві вищої та середньої спеціальної освіти СРСР користуючись популярністю та визнанням Косівської фахової школи, директору К.Р.Сусак вдається вирішити питання про дозвіл на зміну статусу з технікуму на коледж. Згодом звітні виставки студентів і викладачів з нагоди презентації коледжу відбулися у Косові та Івано-Франківську (1995). 1996 року Катерину Романівну визнано Людиною року, їй присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України» за вагомий особистий внесок у розвиток художньої освіти України. За духовне виховання молодого покоління удостоєна відзнаки Української православної церкви Київського патріархату «До 2000-ліття народження Ісуса Христа» (2000).
Очолюючи навчальний заклад, Катерина Романівна Сусак неодноразово займалася вирішенням питань щодо зміни його статусу. Так, у 1994–1995 рр. під егідою директора розробляється та впроваджується концептуальна основа освітньої діяльності навчального закладу й здійснюється перехід Косівської мистецької школи у статус коледжу (II освітньо-кваліфікаційний рівень).
Упродовж 1998–1999 рр. здійснюється акредитація за II освітньо-кваліфікаційним рівнем і ліцензування за III освітньо-кваліфікаційним рівнем.
2000 року навчальний заклад отримав статус вищого — Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.
Саме в цьому й полягає успішна подвижницька праця Катерини Романівни для розвою Косівської мистецької школи. Їй вдалося все це зробити. Допомогли професійність, особиста ерудиція та наполегливість щодо виконання поставленої мети. Згодом, з нагоди презентації інституту в Косові, Микола Маричевський, редактор журналу «Образотворче мистецтво», зазначав: «І в Косові, і в Івано-Франківську, і в Києві добре знають: не було б її (Катерини Романівни) на посаді директора, то невідомо, в якому напрямку пішов би в розбурханому мистецькому морі нині цей косівський народно-мистецький корабель».
За державницьку позицію у розвитку мистецької освіти, впровадження в навчальному закладі ступеневої освіти, особистий внесок у розвиток Косівської мистецької школи ректора Косівського державного інституту Катерину Романівну Сусак нагороджують орденом княгині Ольги III ступеня (2001).
2006 року пані Катерина визнана Жінкою року серед жінок, задіяних у політиці, культурі, бізнесі та науці, а 2009 — нагороджена відзнакою «За збереження народної культури».
«Максимум поваги і довіри, максимум вимогливості у виконанні обов’язків до себе, викладачів, студентів, працівників», — так визначає своє кредо в керівництві, основний принцип, яким постійно керувалася в роботі Катерина Романівна, очолюючи навчальний заклад упродовж 1981–2001 рр. (із перервою 1991–1993 рр.).
В основі діяльності К.Р.Сусак завжди були професійність, організаційна структура та чітке розмежування обов’язків. Такий підхід зробив спроможним виконання значної роботи у контексті формування колективу, створення матеріально-навчальної бази, виховання та підготовки спеціалістів.
Варто зазначити, що Катерина Романівна Сусак — учасник III Всесвітнього форуму українців (м.Київ, 2001), учасник II Всеукраїнського з’їзду працівників освіти (м.Київ, 2001), делегат III з’їзду Національної спілки майстрів народного мистецтва України (м.Київ, 2004), делегат Міжнародного форуму українських жіночих організацій (м.Львів, 2011). На запрошення Жана-Поля Везіана — посла Франції в Україні Катерина Романівна була учасником V «Французької весни в Україні» (м.Львів, 2008). Пані Катерина — людина високої ерудиції, користується заслуженою повагою і шаною не тільки серед наших” краян, а й у широких колах творчої та освітянської інтелігенції Івано-Франківщини, Львова, Києва, України та за її межами. Вона — член Спілки майстрів народного мистецтва України, Наукового товариства імені Тараса Шевченка, лауреат районної премії ім. О. Соломченка (2003).
Багатолітня жертовна, багатогранна й успішна подвижницька діяльність Катерини Романівни Сусак на ниві розвитку мистецької освіти, української культури, збереження і примноження традиційного народного мистецтва краю та України удостоєна високих державних нагород. Зокрема це: медаль «За доблесну працю» (1970); нагрудний знак «За відмінні успіхи в середній спеціальній освіті» (1976); медаль «Ветеран праці» (1984); орден Дружби народів (1986); визнана Людиною року в Україні із присвоєнням почесного звання «Заслужений працівник освіти України» (1996); лауреат Всеукраїнської галузевої премії (1999); відзнака «До 2000-ліття народження Ісуса Христа» (2000); орден княгині Ольги III ступеня (2001); відзнака за особистий внесок у збереження народної культури (2009); медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» (2014); медаль «За заслуги перед Гуцульщиною» (2017).
Катерина Романівна Сусак нагороджена грамотами державних установ, освітніх, наукових, мистецьких, культурних, громадських організацій за значний особистий внесок у розбудову держави України, активну участь у соціально-економічному розвитку краю, політично-громадському житті, національне та духовне виховання молоді.
Ювілярка користується заслуженим авторитетом і шаною серед своїх колег, випускників, пересічних людей краю, майстрів і представників мистецької інтелігенції України. Направду, вартий уваги ентузіазм цієї невтомної жінки, її активна життєва позиція, наполегливість, цілеспрямованість і самовіддана праця. А ще Катерина Романівна по праву гордиться здобутками свого сина Ярослава (доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України,, завідувач кафедри хірургії Київського національного медичного університету ім. О.Богомольця) і тішиться своїми внуками.
Готується до друку бібліографічний покажчик «Катерина Романівна Сусак», що містить інформацію про основні віхи життя і діяльності, навчально-методичні праці Катерини Сусак (навчальний посібник, навчальні програми, розділи до колективних праць), наукові статті у фахових виданнях і публікації в періодиці, доповіді на наукових конференціях; творчу працю та керівництво дипломними роботами студентів, участь у виставках та інших культурно-мистецьких заходах, відповідальність за видання, членство у професійних спілках та громадських організаціях. Статті науковців із Києва, Львова, Івано-Франківська — Петра Тронька, Михайла Станкевича, Андрія Бокотея, Дмитра Дзвінчука, Олени Никорак, Лесі Семчук — різнобічно розкривають і складають цілісний портрет ювілярки.
На одному із заходів у Львівській академії мистецтв ректор Еммануїл Мисько так охарактеризував важливий аспект багатогранної діяльності Катерини Сусак: «…ця обдарована і мудра жінка поставила своє життя на олтар збереження і розвитку Косівської мистецької школи, у чому її неоціненна заслуга..». Ці слова, що влучно дібрані й висловлені на адресу Катерини Романівни, не потребують доповнень.
Безперечно, що багаторічна практика педагога Катерини Романівни Сусак, її відповідальна місія керівника є вагомою частиною історії Косівської мистецької школи.
З роси і води Вам, вельмишановна ювілярко!
Валентина Молинь,
кандидат мистецтвознавства, доцент Косівського інституту прикладного та декоративного
мистецтва ЛНАМ.
«Гуцульський край», №16, 19.04.2019 року
