Степан Бзунько: штрихи до творчого портрета художника-педагога

Життя ставить перед творчими особистостями нові й складні завдання. Одні готові їх виконати від одразу, інші, випереджаючи масовий смак і запит, формують їх власним творчим потенціалом. Перемагають у часі здібні, які рухаються до поставленої мети, відповідно до складних вимог сьогодення, талановиті, наполегливі та працьовиті. Митці цих категорій наповнені безкінечним зарядом творчої наснаги, завжди перебувають у пошуку нових відображуючих засобів, образотворчих форм і художніх образів.

У мистецькому місті Косові живе й розвиває національний стиль у сакральному мистецтві дереворізьби, творить свій власний почерк вираження матеріального та духовного світу відомий художник, майстер, педагог Степан Васильович Бзунько.

Народився він 22 грудня 1949 року (за паспортом — 2 січня 1950 року) в селі Хотимир Тлумацького району. Освіту здобув у Косівському технікумі народних художніх промислів на відділі художньої обробки дерева в 1965–1969 рр. Працюючи впродовж 1971–1993 рр. в Івано-Франківському художньо-виробничому комбінаті на посаді художника цеху прикладного мистецтва, майстер входить у коло найбільш продуктивних молодих різьбярів Прикарпаття, створює десятки авторських творів декоративно-вжиткового мистецтва, є автором низки проектів комплексного оформлення громадських споруд, із 1975 року й по сьогодні — учасник понад 100 обласних, республіканських, всеукраїнських і міжнародних виставок. Лауреат обласної премії у галузі літератури і мистецтва імені М. Ірчана (1977–78 рр.), а від 1978 року — член Національної спілки художників України.

1976 року молодий митець організував творчий колектив художників-різьбярів для виконання робіт з облаштування й оздоблення інтер’єрів громадських споруд, з яким за понад 25 років реалізував більше 60 творчих проектів. Переломним моментом у житті Степана Васильовича стало знайомство 1977 року зі священником УГКЦ (майбутнім єпископом Коломийсько-чернівецької єпархії) Миколою Сімкайлом, який мав великий вплив на формування світогляду художника. З того часу основним напрямом творчої діяльності майстра стало сакральне дереворізьблення.

Художник ще на ранніх етапах своєї творчості відкрив власну, лише йому притаманну, манеру рельєфного вирішення сюжетних та орнаментальних композицій, у якій надзвичайно тонко та гармонійно репрезентує досконале володіння пластичною дереворізьбою, гармонійне сполучення природної фактури та кольору деревини.

Лінійна градація рослинних мотивів повна гармонії, досконалого вивершення. Ім’я Степана Бзунька яскраво вирізняється у фоні різьбярів західноукраїнського регіону, а декоративно-вжиткові твори художника, властиві йому композиційні прийоми та засоби відображення все більше впізнавані.

1993 року Степана Васильовича запросили на роботу до Косівського коледжу прикладного та декоративного мистецтва ім. В.І.Касіяна на посаду викладача композиції і роботи в матеріалі відділу художньої обробки дерева. За вагомі досягнення у освітній галузі та плідну працю 2004 року його нагородили знаком «Відмінник освіти України». 2005 року закінчив Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. 2007 року художникові-педагогу присвоїли почесне звання «Заслужений художник України».

Вшанований Благословенною грамотою Патріарха Всієї Руси-України Філарета за заслуги перед Українською помісною православною церквою Київського Патріархату (2008 р.), нагороджений низкою почесних грамот правлячого архієрея Коломийсько-чернівецької єпархії УГКЦ Миколи Сімкайла за заслуги перед УГКЦ (2006–2012 рр.).

Нагороджений срібною медаллю Національної Академії мистецтва України (2012 р.) та нагрудним знаком Львівської національної академії мистецтв за вагомі досягнення і багаторічну працю на педагогічній ниві (2015 р.). 2016 року отримав вчене звання доцента. Лауреат Івано-Франківської обласної премії імені Патріарха Володимира Романюка та імені Митрополита Андрея Шептицького в номінації «Образотворче та народне сакральне мистецтво» (2017 р.). Нагороджений Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед українським народом і відзнакою за заслуги у розвитку культури та духовності Косівщини (2017 р.).

Однією з провідних регіональних мистецьких шкіл України, де системно досліджуються, вивчаються та продовжуються традиції художнього дереворізьблення, у тому числі сакрального, є Косівська мистецька школа.

Упродовж свого існування навчальний заклад не перестає живитися спадком художньої народної культури та мистецтва, тут навчають митців завжди прислухатись до своєї доби — відродження української культури, зокрема й релігії. Розвитком сакрального дереворізьблення навчальний заклад завдячує саме Степанові Бзуньку, який у незалежній Україні, впевнено розвиває та підносить сакральне мистецтво в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ на якісно новий, професійний рівень.

Важливим напрямом роботи кафедри художніх виробів із дерева, який запровадив випускник Косівської мистецької школи і Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Степан Сахро, стало оформлення інтер’єрів із використанням елементів автентичної архітектури гуцульського мистецтва. Сьогодні цей напрям на кафедрі декоративно-прикладного мистецтва активно розвиває Степан Васильович, що створює можливості системно естетизувати інтер’єрне середовище, надавати йому регіональних і національних рис, наповнювати мистецькими творами. Художній навчальний заклад став для Степана Васильовича місцем для сповнення його життєвої і творчої енергії як майстра та педагога.

Щороку до захисту дипломних робіт Степан Бзунько готує студентів, наполегливо пропонує щось нове. Він не тільки керівник, а й співавтор керованих ним курсових і дипломних проектів, бере безпосередню участь у продукуванні та розробці творчих ідей. Принциповий в утвердженні творчої думки, водночас делікатний і коректний при спілкуванні зі студентами.

Уміє залучити молодого художника до творчого процесу, розбудити й підтримати його ініціативу, робота в навчальному закладі дозволяє виявити ще одну грань особистості С.Бзунька — талант наставника-педагога. Діапазон творчих здібностей, широта фахових знань і поглядів дає можливість йому бути одним із провідних митців художнього закладу. Творчість Степана Бзунька — яскравий приклад синергії традиції, новацій, вишуканого смаку, створення новітніх форм та методів художнього образотворення.

Працюючи на посаді викладача, Степан Васильович зробив вагомий внесок у розвиток гуцульської школи художнього різьблення. Йдеться не тільки про велику творчу віддачу та багаторічний стаж, а й передусім про заслуги у професійному спрямуванні кафедри, про активний вплив на навчальні принципи формування спеціалістів.

Методичні напрацювання та особистий приклад Степана Бзунька, заслуженого художника України, члена НСХУ і талановитого педагога — невід’ємна частина кафедри декоративно-прикладного мистецтва. Художні твори майстра на сакральну тематику сягають композиційної досконалості, віртуозного та філігранного виконання, зачаровують красою і гармонією. Предмети облаштування церковного інтер’єру, виконані С. Бзуньком, сміливі за композиційним вирішенням, викликають подив у майстрів, котрі суворо дотримуються традиційної манери.

Творче амплуа Степана Васильовича завжди тяжіло до інтер’єрно-архітектурного, а надто монументального характеру, пов’язаного з декоративно-естетичним оздобленням сакральних споруд. Такими є райські двері іконостасу церкви с. Тернавиця Тисменицького району, облаштування собору Преображення Господнього м. Коломиї, іконостас церкви св. Бориса і Гліба (Скит Манявський), іконостаси церков о Старого Косова та с. Хотимир Тлумацького району, а також подіуму для Євангелія у Катедральному соборі УГКЦ в м. Мюнхені (Німеччина).

Значну частку мистецького доробку в царині сакрального мистецтва становлять оригінальні твори: різноманітної конфігурації та конструкції, ручні хрести, ритуальні церковні чаші, єпископські жезли та посохи, патериці, напрестольні кивоти, нагрудні культові знаки, декоративні композиції й тарелі зі сакральною символікою.

Творчі роботи з дерева на сакральну тематику зберігаються у музеях і приватних колекціях Києва, Львова, Івано-Франківська, Коломиї, Косова, а також за кордоном — у США, Канаді, Росії, Англії, Бразилії, Аргентині та ін.

Протягом багатьох десятиріч творчих пошуків і наполегливої праці у Степана Бзунька виробився авторський почерк і стиль у проектуванні та створенні іконостасів. Справжнім подивом, емоційним піднесенням наповнюють нас вишукано оздоблені мистецькі ансамблі церковного інтер’єру — дерев’яні іконостаси та предмети літургійно-обрядового призначення.

Безперечно, що центральними творчими роботами останніх років, яким С. Бзунько присвятив себе з усією повнотою душі й таланту, стали різьблений дерев’яний іконостас, встановлений у відбудованій церкві святих страстотерпців Бориса і Гліба Манявського Хрестоздвиженського чоловічого монастиря (Скит Манявський), освячений Архиєпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасаром, та облаштування інтер’єру дерев’яного храму св. Василія міста Косова.

Роботи з відновлення Москалівської церкви св. Василія у м.Косові — історичної і мистецької пам’ятки, яку зруйнувала пожежа, — один із найважливіших монументальних проектів з облаштування церковного простору під керівництвом Степана Бзунька Створення комплексу літургійно-обрядових предметів облаштування інтер’єру дерев’яної церкви є яскравим прикладом храмової ансамблевості.

Кожна творча особистість вирізняється загальнолюдськими цінностями та притаманними лише їй характерними рисами. Степана Васильовича виокремлюють з-поміж інших глибока інтелігентність, виваженість, багатоплановість мислення. Працелюбність і високий духовно-культурний рівень митця відносить його до когорти відомих і знаних корифеїв декоративно-ужиткового мистецтва як України, так і зарубіжжя. 11 грудня 2019 року загальні збори трудового колективу Косівського інституту та училища прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ за вагомі результати і високі професійні успіхи, що сприяють розвиткові економіки краю, збереженню його культурних традицій одностайно рекомендували кандидатуру Степана Бзунька для отримання медалі «За заслуги перед Прикарпаттям».

Професійний художник, педагог, знаний майстер святкує свій 70-літній ювілей. Попереду багато проектів, нових ідей і творчих задумів. Мистецтво сакрального дереворізьблення високошановного ювіляра заслуговує на пильне дослідження і глибоку повагу. Про таких, як Степан Бзунько, хочеться сказати словами великого Родена: «Наскільки людство було б щасливішим, якби праця, замість того, щоби бути тільки засобом існування, стала для нього ціллю! Для того, щоби здійснилась ця чудова зміна, потрібно, щоб усі люди пішли вслід за прикладом художників, чи, краще, всі стали художниками; під цим словом у його найширшому значенні я маю на увазі тих, хто із задоволенням виконує свою роботу».

Роман Стеф’юк,
кандидат мистецтвознавства, директор Косівського училища прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ.

«Гуцульський край», №52, 27.12.2019 року