Мирослав Близнюк — краєзнавець, колекціонер, художник, громадський активіст, що своїм вибором, ґрунтовною науково-дослідницькою працею, відданістю справі вивчення традиційної національної культури заслуговує на шану й наслідування всіх, хто вболіває за мистецьку спадщину українського народу, за долю вітчизняного краєзнавства.
Він належить до поодиноких випускників Косівського технікуму народних художніх промислів (тепер — Косівський фаховий коледж декоративно-прикладного мистецтва Львівської національної академії мистецтв), який із дипломом за спеціальністю «майстер-художник» став на складну і непередбачувану стежину творчо-педагогічної та краєзнавчо-колекційної праці в галузях історії, фотомистецтва й архітектури України.
Народився Мирослав Близнюк 23 серпня 1970 року в м. Косові. Навчався у середній школі № 2. З 1985 по 1989 роки опановував майстерність художнього різьблення на дереві в Косівському технікумі народних художніх промислів імені Василя Касіяна. Творчо-педагогічний колектив, а саме: О.Г. Соломченко, С.В. Бзунько, С.Д. Стефурак, Й.Д. Приймак, В.П. Гуменюк, сприяв формуванню світогляду М.М. Близнюка як творчої особистості, майстра, людини. За добрі й мудрі фахові настанови він залишається вдячним їм назавжди. У 1989–1991 роках проходив обов’язкову військову службу.
3 1992 до 2003 років творчо працює і стає вдумливим викладачем в Косівському коледжі прикладного та декоративного мистецтва, а згодом — Косівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, на кафедрі художніх виробів із дерева — викладає основи композиції та роботу в матеріалі (професійну майстерність). З 1996 року навчається в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на кафедрі образотворчого мистецтва, який успішно закінчує у 2001 році.
Починаючи з 2002 року, повністю віддається творчій праці й дослідницьким пошукам, в яких реалізовує майже всі свої наміри й помисли.
У полі його зацікавлень питання історії рідного краю, традиційної духовно-матеріальної культури, окремих видів народного декоративного мистецтва, окремих мистецьких осередків Гуцульщини та Покуття, творчості народних майстрів, художників-професіоналів. Впродовж останніх років публікує статті. Особливо захоплюючою є наукова розробка «Зображення як основний чинник в процесі промоції бренду «Гуцульщина», надрукована в збірнику матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Гуцульщина — слов’янська Атлантида: історія, етнокультура, туризм, персоналістика» (Краків — Івано-Франківськ — Космач, 2019).
У цій статті Мирослав Близнюк чітко вивчає, досліджує світлини Гуцульщини і Покуття, зокрема — Косівщини. Аналіз кожної поштівки автор робить за послідовно побудованою схемою: використовує матеріали з власної колекції; також тих поштівок, які йому доводилося переглядати серед інших приватних збірок, письмових фактологічних джерел та архівних документів музеїв, фондова база яких сьогодні електронізується, і відповідна інформація про них постійно оновлюється та є у вільному доступі в мережі Інтернет.
Опрацьовуючи досить об’ємний пласт культури краю, зафіксованої в поштівках й фотосвітлинах, Мирославу вдається виокремити дві особистості з когорти усіх фотографів — Ю. Дуткевича та М. Сеньковського, як особливих постатей у ділянці мистецтва фотографії. Ю. Дуткевич — унікальний майстер австрійського періоду, а М. Сеньковський — «срібного» польського періоду на теренах Гуцульщини і Покуття.
Дослідник відзначає, що обидва майстри зробили потужний внесок у історію нашого краю, і було в них багато спільного, оскільки, ці митці випадково приїхали в гуцульсько-покутський край, сприйняли його духовно-культурний потенціал та піднесли його на високий фахово-мистецький щабель.
Важливим для майбутніх поколінь є те, що кожен зі згаданих автором у цьому науковому дослідженні видавців поштівок, зробив власний значущий внесок у тяглість популяризації гуцульсько-покутського етнографічного краю в цілому світі.
До святкування 580-річчя з часу першої згадки про Косів вийшов набір листівок, який поєднав у собі два ракурси зображень: давнє — з пеленою часу, і нове, барвисте — із оновленого, сучасного часу Косова. Такий проект став результатом спільної ідеї та втілення авторського колективу (Ігор Пелипейко, Мирослав Близнюк, Богдан Штундер), який здійснено під егідою та за сприяння «Програми місцевих екологічних дій в Україні на Косівщині». Ігор Пелипейко й Мирослав Близнюк доклали багато зусиль до вибору об’єктів знимкування і створення текстового матеріалу.
Як колекціонер-патріот, Мирослав Близнюк засвідчив свою багаторічну дослідницьку працю спільно із Петром Корпанюком із Києва, уродженцем села Яворова Косівського району.
Наприкінці 2008 року у виставкових залах Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини експонувалася виставка старовинних гуцульських поштових листівок кінця XIX — початку XX сторіччя «Мій рідний край» з приватних збірок Мирослава Близнюка (м. Івано-Франківськ) і Петра Корпанюка (м. Київ). Організаторами цього потужного культурно-духовного явища стали Київський мистецький центр «Барви» та Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Представлена колекція світлин, поштових листівок «Мій рідний край» — заслуга наших славних непересічних земляків, двох колекціонерів. Вона мала високий резонанс у косів’ян та гостей міста.
Краєзнавча діяльність Мирослава Миколайовича багатоманітна, представляється різними векторами. Це і дослідження творчого доробку М. Сеньковського, Ю. Дуткевича, мистецької спадщини Шкрібляків, Девдюків, історії міста Косова та його околиць.
Приватна збірка Мирослава Близнюка розпочала своє життя з 2000 року, коли були придбані перші художні листівки, які й заклали фундаментальне начало колекційно-дослідницької праці автора. Це художні листівки 1910–1915 років видавництва «Українська штука» (м. Львів), «Русалка» Г. Гануляка (м! Львів), «Склад кола рільничого» (м. Косів), Я. Оренштайна (м. Коломия), А. Крайзеля (м. Косів), без видавництва М.Павлика, «Час» художник Жда-Хс Київ), світлини М. Сеньковського (1921–1939 рр.): ; листівки 1900–1914 років: видавництва Л. Кьонінга (м. Чернівці), А.Кветчега (м. Косів), І. Крамера (м. Косів), Я. Оренштайна (м. Косів); листівки 1910–1915 років: видавництва А. Крайзеля (м. Косів), 3. Гільмана (м. Косів), Е. Шреєра (м. Станіслав), «Всепольська штука» (м. Перемишль), Святого Войцека (м. Познань).
Звичайно, у власній збірці М.Близнюка є художні листівки 1964–1982 років: книжково-газетного видавництва Станіславської області, видавництва «Радянська Україна» (м. Київ), видавництва міністерства зв’язку СРСР (м. Москва), рекламно-інформаційного бюро «Турист» (м. Київ), «Мистецтво» (м. Київ), видавництва «Образотворче мистецтво» і «Музична література» УРСР (м. Київ) та листівки майстрів художньої фотографії сучасності, починаючи з 1994 року, — Б. Штундера та Р. Печижака, що побачили світ поза межами Косова.
Ще одне поле творчої діяльності повноцінно реалізується у ділянці декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема — художнє різьблення на дереві. Виставкова діяльність зобов’язує кожного майстра-художника наполегливо й безупинно працювати, шукати форму, декор, матеріали й сировину, техніки виконання, інструментарій. Словом, — бути в мистецько-філософському тонусі, в пошуку цікавих ідей.
Як професійний художник-майстер, Мирослав Близнюк стартував 1995 року, беручи активну участь в районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставках декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва.
Протягом 1998–2004 років щорічно брав участь у Всеукраїнських художніх виставках декоративно-ужиткового мистецтва. У 1996 році взяв участь у виставці прикладного мистецтва в м. Вієрсені (Німеччина), де представив цікаві творчі роботи: «Хрестик» та «Люлька козацька», виконані й витримані в стилі хрестоматійного гуцульського художнього різьблення.
В 1998 році Мирослав Близнюк — учасник мистецької виставки з нагоди 1100-річчя Галича (Івано-Франківськ), а в 2000 році бере активну участь у святі народного декоративно-ужиткового мистецтва на X Міжнародному гуцульському фестивалі (м. Коломия). 2002 рік знаменитий присутністю й участю в міжнародному святі вуличних театрів у м. Нірбатор (Угорщина). У 1995, 2003 роках — учасник художніх виставок у Львові. У 1995, 1998, 2000, 2002 роках виставляє власне творче досягнення художнього дереворізьблення на мистецьких вернісажах рідного Косова. Він є членом Національної спілки художників України (з 2005 року).
Майстерно виконані художні твори митця в техніці гуцульського художнього різьблення на дереві мають авторський характер, впродовж років творчості вироблений неповторний стиль творення. Більшість художніх робіт Мирослава Близнюка зберігаються в музеях України та зарубіжжя, а також у приватних колекціях.
Невдовзі Мирослав Близнюк переступає ювілейну вікову межу, за якою залишає частку гідно прожитого життя, сповненого найсвітлішими роками молодості, що подарували йому радість буття у колі найрідніших — батьків, дружини, дочок, родини і друзів. Попереду чекає велика творча праця. Розум, практичний досвід і даний Богом талант поведуть Мирослава Миколайовича Близнюка до наступних ювілеїв стежиною, яку він обрав, омріяв. Віримо, що для нього вона буде довгою, прямою, життєствердною та щасливою.
Творче життя, краєзнавчо-колекційна праця, громадянська позиція Мирослава Близнюка — це добра, мудра основа, плідне підґрунтя, доцільна система об’єктивного поглибленого висвітлення, занурення в історію нашого краю, яка займає гідне місце в непростому сьогоденні України.
На ниві національної культури рясно зростають життєствердні посіви думок-помислів, результати невтомної потуги краєзнавця, колекціонера-дослідника, майстра-художника і просто — Людини! Все надбання Мирослава Близнюка — це дивовижно яскраве піввікове цвітіння, котре викликає зачудування, шану і вдячність. Воно променисто світиться в будучність…
Марія Вінтоняк-Іванчук,
мистецтвознавиця, членкиня Національної спілки художників України.
«Гуцульський край», №34, 21.08.2020 року
