Василя Люльку знають далеко за межами нашого міста, адже більше трьох тисяч його унікальних робіт є окрасою громадських і житлових інтер’єрів України та зарубіжжя. Великий трудівник та експериментатор, він дивує і зачаровує своїми творами, в яких не тільки присутні образи природи, але й творчо використано кольорову палітру та неймовірну фактуру рослин.
Василь Люлька винайшов і запатентував «технологію живопису природними матеріалами», в якій використовує березову кору, мох, листя кукурудзи, винограду, лопуха, пелюсток троянд. Упродовж сорока років він винаходив і вдосконалював способи їхньої обробки та застосування у реалістичних пейзажах, натюрмортах, зображеннях тварин і людей. Формати робіт Василя Люльки різноманітні, від станкових невеликих — до масштабних, що покривають усю площину стіни інтер’єру. Найдовший з них сягав 17 метрів!
Масштабні роботи для оформлення приміщень особливо вражають, адже у них автор створював ілюзію природного середовища в оточенні лісу, гір, ріки, де прилаштовував «місток», «млин», «водойму» з водоспадом. Треба сказати, що замовлення такого формату Василь Люлька виконував не тільки на Прикарпатті, але й у Києві, Львові, Ірпені, Чернівцях та інших містах.
Художник є автором багатьох інтер’єрів — ресторанів, аптек, офісів, приватних відпочинкових приміщень. Сьогодні свою працю зосередив на камерних пейзажах і натюрмортах, де особливо виявляються делікатні текстури листків і квітів, укладених аплікацією у витончені букети та романтичні пейзажі. Дуже чуттєвими є краєвиди рідної Київщини, де художник народився 20 січня 1951 року, у с. Піщана Білоцерківського району.
Зображення давнього села центральної України є символічним, викликає ностальгію та асоціацію про малу батьківщину.
Більша частина пейзажів Василя Люльки присвячена Гуцульщині, адже після навчання у Косівському училищі він живе у нашому місті. Усе своє творче життя працює у парі з дружиною Надією, яка теж є випускницею нашого мистецького навчального закладу. Вони завжди разом — заготовляють матеріали та втілюють свої творчі ідеї у малі та великі художні об’єкти. Особливою гордістю подружжя є твори на релігійні сюжети та ікони, окремі з яких знаходяться у гуцульських церквах.
Образ «Тайна вечеря» пан Василь та пані Надія виконали у кількох варіантах і подарували синам і внукові як реліквії.
Подружжя Люльок щасливе у невтомній творчій праці та в родинному колі. Вони випромінюють оптимізм та злагоду, бажання творити гармонію та красу.
Богдана КНИШ.
«Гуцульський край», №3, 15.01. 2021 року
