У залі Снятинського художньо-меморіального музею ім. В.І.Касіяна було відкрито персональну виставку творчих робіт провідного викладача Косівського інституту ПДМ ЛНАМ Івана Парили.
Наш краянин представив більше сотні своїх графічних композицій з відображенням портретів відомих людей Косівщини та вражаючі пейзажі неповторного дивокраю. У своїх чорно-білих роботах, вбраних в акуратні рамки, вроджений самобутній художник вклав весь свій хист, душу, видумку і фантазію. Іван Михайлович зізнається, що переважно працює в змішаній комбінованій техніці. Він вдало використовує і поєднує рапідограф, чорні заряди гелевої ручки, акварельні фарби і вугілля.
У кожній окремій творчій роботі виведено тисячі штрихів і крапочок. Скільки ж бо треба мати усидливості, терпіння, наполегливості, щоб сплітати з них захоплюючі дивовижні орнаментальні мережива з гуцульською символікою та атрибутикою. Як уміло, елегантно, талановито, натхненно Іван Парила створює своєрідну ошатну красу на звичайному білому папері. Тішить, що колишній колега по навчанню в Косівському технікумі народних художніх промислів знайшов себе, виробив свій власний стиль і почерк, сформував творче обличчя. На Косівщині та й в інших районах, так ніхто не працює. Тут він — оригінальний, неповторний. І.Парипа ніколи не тягнувся за славою і визнанням. Він просто щоденно трудиться, бо має в серці велику і щиру любов до мистецтва, великий потяг до творчості. Іван Михайлович не прагне титулів, звань. Хоча давно заслуговує, щоб його прийняли до Національної спілки художників України.
Творча інтелігенція Снятина і Покуття високо оцінила щедрий доробок і непересічний талант косівського митця. Директор музею Людмила Бушовецька і науковий працівник музею Ярослав Семелюк розповіли відвідувачам виставки про основні життєві і творчі віхи Івана Парипи. Родом він з села Лани Галицького району. На небосхилі його зірка зійшла 9 травня 1949 року. До всього цікавий і допитливий хлопчина у 1964 році закінчив Івано-Франківську восьмирічну школу №7 та міську художню школу, в якій тоді працювали самовіддані педагоги і художники М.Варення, І.Пиріг, В.Чазов. Чотири роки навчався в КТНХП. На його професійне і творче формування особливий вплив мали педагоги І.В.Андрійканич, О.Г.Соломченко, М.В.Анденок, Ю.О.Касьяненко.
Після служби в армії Іван Парипа навчався у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва. По закінченні ВНЗ його направили на педагогічну роботу у Косівський технікум НХП. Очолював відділ художньої обробки металу, працював викладачем композиції і рисунка.
З 2000 до 2005 р. працював у Канаді та Італії. Після приїзду з-за кордону продовжив працювати в Косівському училищі прикладного мистецтва.
З 1971 року Іван Парипа брав участь в художніх виставках у Косові, Івано-Франківську, Львові, Києві. Свої творчі роботи представляв у різних матеріалах і техніках: шкірі, металі, графіці, живописі, скульптурі.
В останні десятиліття займається книжковою графікою. Своєрідно оформив ряд видань місцевих та провідних авторів Прикарпаття. У тому числі шість книжок автора цих рядків.
Впродовж багаторічної викладацької діяльності Іван Михайлович намагається прищепити студентам національний, мистецький патріотизм, авангардні тенденції в сучасному мистецтві та високу виконавчу майстерність. Базові мистецькі закони, які митець сповідує у творчій педагогічній діяльності, дали багатьом випускникам відділу художнього металу можливість творчо конкурувати в мистецькому середовищі.
Тепло, по-братньому привітав Івана Парипу з відкриттям виставки старійшина митців Снятинщини, відомий графік, лауреат обласної мистецької премії ім. Ярослава Лукавецького Дмитро Лазаренко. Він схвально відгукнувся про неординарний талант Івана Михайловича та його творчий доробок. Гарно висловились на адресу нашого художника-графіка радник голови районної ради Тетяна Вовк, заслужений художник України з Косова, відомий живописець Анатолій Калитко, ще один косів’янин, художник, просвітянин Володимир Довгун, член Національної спілки письменників України, поет-пісняр Мирослав Попадюк.
Винуватця урочистостей і гостей Косівщини вітали майстерними музичними і словесними номерами бандуристи, акордеоністи, здібні співаки і читці з місцевої дитячої музичної Школи під орудою талановитих викладачів-наставників.
Численні глядачі зупиняли погляди на портретах: заслужених художників України Степана Бзунька, Анатолія Калитки, «Гуцулка» (невістки), «Марічка-принцеса». Зацікавлювали учасників виставки композиції «Мелодії гуцульської осені», «Камінь Довбуша», «В пошуках опришківських скарбів». З-під умілих рук художника вийшли композиції «Віз над Чорногорою. Схід», «Балада про гуцулку Ксеню», «Там, де цвіте папороть», «Громові знаки». Хвилює, милує зір «Іван і Марічка» — за мотивами повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», «Чорна ріка» — за мотивами повісті Гната Хоткевича «Камінна душа».
Успішно працює митець у металі. Оригінальною вийшла в нього плакетка «Віз над Чорногорою. «Захід» (алюміній, лиття, жирування, гравірування), «Маківка» (просічка, гравірування).
Закарбовується у пам’ять, западає в душу одухотворений образ косівського священика Романа Іванюлика, портрети доньки-художниці Іванни, внука художника й музиканта, співака Володимира Довгуна та його дружини Оксани.
Роздуми викликають композиції І.Парипи «Всюди сніг. Все в інії», «Осінні закутки Косова», «Кішня. Терношорська лада» та інші.
Оглядаючи виставку творів Івана Парили, мимоволі розумієш, що має від Бога дар художника й поета, бо його твори й справді оспівують наш край.
Іван МИСЮК,
заслужений працівник культури України, член НСМНМУ та НСЖУ.